Урок для 5 класу "Бабусина скриня"

Тема: "Бабусина скриня" 

            (Розв’язування вправ на всі дії з натуральними числами.)

Мета:

·       закріпити в учнів уміння виконувати дії над натуральними числами в процесі розв’язування різноманітних вправ;

·       сприяти розвитку логічного мислення, обчислювальних навичок учнів, культуру математичної мови і записів;

·       формувати інтерес до математики;

·       виховувати патріотизм, інтерес до народних звичаїв, самостійність, наполегливість, взаємодовіру.

Обладнання: презентація, скриня з українським вбранням

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

Математика і культура– це… вираз тієї самої сили уяви, тільки в першому разі уява звернена до голови, а в другому – до серця. 

Теренс Хіл

І. Організаційний момент

Налаштування на гарний настрій на уроці.

Вчитель: Невідомо хто, коли, але хтось сказав слова, які передаються нам і які  передаємо ми своїм нащадкам: «Намагайтеся кожного дня для кожної справи знайти якийсь позитивний початок, оскільки від того настрою, з яким ви вступаєте в день, або в справу, залежать ваші успіхи, а можливо і невдачі». Я бажаю вам розпочати урок з гарним настроєм і отримати від нього задоволення і гарні результати.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ми з вами поєднаємо уміння розв’язувати вправи на всі дії з натуральними числами, розв’язувати рівняння, задачі та знання культури нашого народу.

        

ІІІ. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання.

№6 ст.104 

1)    50·11=550 (км) відстань.

2)    50+5=55 (км/год) шв. після збільшення.

3)    550:55=10 (год) щоб подолати цю відстань.

Відповідь: 10 год.

Розмальовка

Кросворд (слайд 3)

   По горизонталі: 1. Що це а^п ?

                               2. Результат дії множення.

                               3. Розв’язок рівняння.

                               4. Найменше натуральне число.

                               5. s = ʊt.

                               6. 2х =10.

СКРИНЯ.

А чи знаєте ви, діти, що таке скриня?

-         Колись у кожній хаті була скриня. І в них мами ваших бабусь, бабусі ваших бабусь зберігали все найдорожче, найрідніше їхньому серцю. Скриня — дерев’яний ящик з віком та прискринком. Здавна люди дотримувалися народної моралі: ніхто не мав права зазирати до скрині — ані мати, ані батько, ані сестри — вона залишалася власністю дівчини, а пізні- ше — жінки на все життя. У спадок вона могла перейти тільки після смерті. Про скриню дбала кожна жінка ще в пору дівування.

ІV. Розв’язування вправ.

Вчитель: Бабуся нам заповіла — розібрати її спадщину.

Якщо попорпатись у бабусиній скрині, можна знайти безліч цікавих речей, зігрітих любов’ю, насичених їхньою енергією, речей-символів, речей-оберегів. Для того, аби дізнатися, чим живуть, чим захоплюються найрідніші та найдорожчі для нас люди, ми повині плідно попрацювати.

    Усний рахунок: (слайд 5)

1.     50·2:25;                                                   6. 3 ·13 – 3 ·12;

2.     (100 – 4) : 16;                                          7. (6 · 12 + 28) : 10;

3.     7² – 6 + 8;                                                 8. 32 : 1 – 16;

4.     11 · 4 + 8;                                                 9. (90 + 8) : 49;

5.     (4² + 3²) :5;                                               10. 2 · 18 : 36.

Вчитель: Відкриваємо скриню – рушник.

А що ви знаєте про рушник?

Рушник. Один із символів України. Не було, мабуть, жодної хати на Україні, яку б не прикрашали рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Він з давніх давен символізував мир, злагоду та здоров’я в сім’ї. Все життя проходить поруч із рушником: ушановуємо народження немовляти, виряджаємо в далеку путь батька – сина. Рушником перев’язують старостів та сватів, молода – молодого. У кожній родині, коли підростала дівчина, скриня поповнювалася рушниками. Ними вистеляли дорогу на весіллі від порога до дверей хати. Поширений є на Україні звичай накривати рушником хліб на столі і підносити його дорогому гостеві також на рушнику. А коли син вирушав з дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник як оберіг від лиха і бажала, щоб рушничком йому слалася дорога в життя.

    Розвязати задачу: (слайд 6)

Бабуся, донька та онучка вишивали протягом року рушники. Бабуся вишила на 6 більше, ніж онучка, донька – на 4 більше ніж онучка. Скільки рушників вишила кожна майстриня окремо, якщо всього було вишито 37 рушників?

Розв’язання:

х + х + 6 + х + 4 = 37,

               3х + 10 = 37,

                        3х = 27,

                          х = 9.

Отже, онучка вишила 9 рушників, бабуся – 15 рушників, донька – 13 рушників.

Вчитель:— А ось погляньте (виймає вишиту сорочку) на цю сорочку. А знаєте, що її вишивала бабуся... своєму синові..., коли той ще був учнем.

А що ви знаєте про сорочку?

1.     Довгими зимовими вечорами вишивали дівчата не тільки рушники, а й сорочки.

2.     Сорочки вишивали і матері своїм синам, а коли син вирушав у далеку дорогу, то сорочка служила йому оберегом: оберігала від злого і недоброго.

3.     Сорочки вишивали червоними і чорними нитками. Червоне – то радість. Чорне – печаль.

Вчитель: У багатьох із вас вишиті сорочки. Хто ж їх вам вишивав?

    Розв'язати рівняння: (слайд 7)

                                                       44 + (х – 10) = 68,

                                                        х – 10 = 68 – 44,

                                                     х – 10 = 24,

                                                     х = 34.

Вчитель: Подивимось, що ще є тут (заглядає в скриню, виймає віночок).

Дівчатка, погляньте, що у мене в скрині. А що таке віночок і які бувають вінки?

1.     Віночок – символ добра і надії.

2.     Віночок – сплетене коло з квітів, листя, гілок.

3.     Є вінок лавровий, його одягали на голови переможців.

4.     Є терновий вінок – символ страждання.

5.     А ще є вінок український. Він символізує молодість і кохання, може визначати долю.

6.     Дівочий вінок носять юнки кожної весни і літа.

7.     Весільний вінок одягають тільки раз – на весілля.

8.     А мені бабуся розповідала, що дівочий віночок обов’язково має бути з живих квітів. Усі вони мають цілющі властивості, а значить, такий віночок, що нагадує сонце, захистить молодий організм від різних хвороб, згубного ока, недоброго духу.

Український віночок... Оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля та слова. Він був і одвічним символом добра та надії.

    Мозаїка: (слайд 8)

Замість геометричних фігур вставити цифри, щоб була правильна рівність.

Вчитель: А ось яка красива хустка у скрині! Хустка з давніх-давен була улюбленим головним убором української жінки.

Вишиті хустки в Україні були білого кольору. Колись їх вишивали шовком, сріблом, золотом. Якщо нитками, то найбільше рожевими. Трапляється і чорний колір. Сині окремо не вживали, а в поєднанні з червоними.

Будь-який обряд не обходиться без хустки. На народини приходять родичі з хлібом і хусткою. Хліб – символ добробуту, а хустка – оберіг дитини і матері від сил злих. Широка хустка фігурує в українському весільному обряді. Хусткою покривали молоду і вона зберігалася потім усе життя.

Подивуймося ж і нині незнищенній живій любові нашого народу до простого та водночас незбагненного дива – української хустки. Нехай матерям, коханим, молодим дружинам, бабусям несуть хустки-дарунки, барвисті, як сад навесні, мерехтливі, як світання над річкою. Хай завжди веселить вас українська хустка.

    Знайди помилку: (слайд 9)

                                5 · 2² = 10² = 100

                                         5 · 2² = 5 · 4 = 20

Вчитель: Давайте подивимося, що ще є у нашій скрині.

А ще в нашій скрині є барвінок – символ хлопця, символ краси. Барвінок – рослина добра. Він – захисник. Пучечки барвінку вішають над дверима і вікнами, щоб злі духи не проникали в дім. І ще це рослина цілюща. Він вливав у людей віру у власні сили, зміцнював волю.

У нашій скрині є пучечки й іншого зілля. Ось подивіться: це м’ята і полин. Ними перекладали речі у скрині, щоб краще пахло і зберігалося довго.

А це – вербові прутики. Їх освячують у церкві у Вербну неділю і зберігають у хаті, як оберіг від грому.

А це – пучок колосків. Їх ще називають дідух. На Святий вечір його виймали із скрині і ставили на стіл, за яким вечеряють.

А ось намисто, яке завжди зберігали в бабусиній скрині. Бабусі дуже любили бурштинові прикраси.

V. Домашнє завдання. (слайд 10)

§11 – 13 повторити

№ 4,7,8 ст. 104 № 11(додатково)

VІ. Підсумок уроку

Оцінки за урок.