«Усі знання виростають з одного коріння — з
навколишньої
дійсності, а тому й повинні вивчатися у зв'язках».
Я.А.Коменський
,
Реформування системи освіти в Україні нині
набуло глобального характеру. Ми є свідками процесів, які безпосередньо
пов’язані з реформуванням змісту освіти. Формування компетентностей учнів
зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й
впровадженням інноваційних методів та технологій навчання. Якісне навчання
забезпечує засвоєння знань та формування умінь, що для випускника школи стануть
підґрунтям у його подальшому житті. Продуктом школи є людина, особистість. Тож
навчати її треба так, щоб учень відчув, що знання та вміння є для нього
життєвою необхідністю. Навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не
просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати її компетенції,
визначити шлях до самовдосконалення. У світлі сучасних завдань всебічно,
гармонійно розвиненої особистості школяра проблема міжпредметних зв’язків
набуває важливого значення. Актуальність даної проблеми зумовлена розвитком
науки, техніки, суспільства. Міжпредметні зв’язки є важливим принципом навчання
в сучасній школі, що забезпечує взаємозв’язок наук природничо-математичного і
суспільно-гуманітарного циклів. Проблема не стільки в оволодінні знаннями,
скільки в умінні застосовувати їх на практиці в будь-якій життєвій ситуації та
у професійній сфері.
Міжпредметні зв'язки виконують у
навчанні математики ряд функцій.
Методологічна функція виражена в тому, що
тільки на її основі можливе формування в учнів діалектико-матеріалістичних
поглядів на природу, сучасних уявлень про її цілісність і розвиток, оскільки
міжпредметні зв'язки сприяють відображенню в навчанні методології сучасного
природознавства, яке розвивається по лінії інтеграції ідей і методів, із
позицій системного підходу до пізнання природи.
Освітня функція міжпредметних зв'язків
полягає в тому, що за її допомогою вчитель математики формує такі якості знань
учнів, як системність, глибина, усвідомленість, гнучкість. У цьому випадку
міжпредметні зв'язки виступають як засіб розвитку математичних понять, сприяють
засвоєнню зв'язків між ними та загальними поняттями.
Розвиваюча функція міжпредметних зв'язків
визначається їх роллю в розвитку системного і творчого мислення учнів, у
формуванні їх пізнавальної активності, самостійності та інтересу до пізнання
математики. Міжпредметні зв'язки допомагають подолати предметну інертність
мислення і розширюють кругозір учнів.
Виховна функція міжпредметних зв'язків
виражена в їх сприянні всім напрямах виховання школярів у навчанні математики.
Учитель математики реалізує комплексний підхід до виховання спираючись на
зв'язки з іншими предметами.
Конструктивна функція міжпредметних зв'язків
полягає в тому, що з її допомогою вчитель удосконалює зміст навчального
матеріалу, методи і форми організації навчання. Реалізація міжпредметних
зв'язків вимагає спільного планування вчителями предметів природничого циклу
комплексних форм навчальної та позакласної роботи, які передбачають знання ними
підручників і програм суміжних предметів.
Міжпредметні зв'язки, засновані на
використовуванні одного і того ж прийому діяльності при навчанні різним
предметам, так, уміння працювати з книгою, приладами, таблицями, схемами,
уміння вирішувати якісні і розрахункові задачі тощо — всі ці уміння необхідні
як на уроках загальноосвітніх предметів, так і на уроках предметів професійного
циклу.
Засоби реалізації міжпредметних зв’язків в
процесі навчання можуть бути різними: запитання, завдання, задачі, наочні
посібники, тексти, проблемні ситуації, пізнавальні задачі, навчальні проблеми
міжпредметного характеру та інші.
Систематичне використання міжпредметних
пізнавальних задач у формі проблемних питань, кількісних і практичних завдань
забезпечує інтеграцію знань учнів із різних предметів. У цьому полягає
найважливіша розвивальна функція навчання математики. Про роль і значення
уроків математики у вихованні правильного і дисциплінованого мислення
говорилося і писалося дуже багато.
Міжпредметні задачі. Це такі задачі, які
потребують підключення знань з різних предметів, або задачі, що зіставлені на
матеріалі одного предмету, але використовуються з визначеною метою у викладанні
іншого предмету.
Особливе значення мають задачі, питання,
завдання міжпредметного характеру у формуванні політехнічних знань і вмінь
учнів. Спеціально складені задачі, питання дозволяють учням осмислити
необхідність знань з загальнопізнавальних предметів в професіональній
діяльності в будь-якій галузі виробництва .
Ними можуть бути: а) задачі, розраховані на використання знань з іншого предмету; на
усвідомлення знань, умінь і навичок учнів, набутих на суміжних уроках на
розвиток раціоналізаторських здібностей; б) задачі на усвідомлення правил
безпечної праці, та охайності виконання завдань; в) задачі дослідницького,
експериментального характеру, у процесі розв’язування яких учні застосовують
знання з інших предметів.
У ході розв´язування задач, учні виконують складні
пізнавальні і розрахункові дії, які впливають на:
1) усвідомлення сутності міжпредметних
завдань, розуміння необхідності застосування знань із інших предметів;
2) відбір та актуалізацію необхідних знань
із інших предметів;
3) перенесення їх у нову ситуацію,
зіставлення знань із суміжних предметів;
4) синтез знань, встановлення сумісності
понять, одиниць виміру, розрахункових дій, їх виконання;
5) одержання результату, узагальнення у
висновках, закріплення понять.
Під час добору задач доцільно
дотримуватися певних вимог. Задача має демонструвати практичне застосування
математичних ідей і методів та ілюструвати матеріал, що викладається на певному
уроці, містити відповідні або інтуїтивно зрозумілі учням поняття і терміни, а
також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов
використання прикладної задачі, складеної на матеріалах суміжних предметів, дає
педагогічний ефект. Практика свідчить про доцільність проведення уроків
математики з інтегрованим змістом. Зокрема, використання задач з екологічним
сюжетом на основі краєзнавчого матеріалу, довкілля. За умови розв’язування
таких задач знання учнів поповнюються цікавими відомостями про навколишній
світ, розвивається і вдосконалюється математична мова, увага, самостійне творче
мислення, виховуються елементи основ екологічної культури.
Наприклад інформація для задачь екологічного
спрямування:
¨ Обчислити, скільки кубічних метрів
повітря очистить від автомобільних викидних газів 25 каштанів, посаджених
вздовж дороги, якщо одне дерево очищує зону довжиною 100м, шириною 20 м,
висотою 10 м без шкоди для себе.
¨ Загальні запаси води на планеті 1800
млн. км3. На світовий океан припадає 98%. Прісна вода становить 2%, з них
тільки 1% перебуває в рідкому стані.
¨ 1м3 неочищених стічних вод забруднює 50
м3 чистої води.
¨ Щоб зібрати 1кг меду, бджола робить 50
тисяч вильотів і відвідує 10 млн. квітів.
¨ Із 264г листя сухої кропиви можна
виготовити 8 порцій ліків для зупинки кровотечі. Скільком хворим може допомогти
хлопчик, що заготовив 1485г листя?
¨ Мурашина сім'я протягом дня знищує
близько 1кг комах, завдяки чому захищає ліс площею 2500 м2, тому за руйнування
мурашника накладається штраф 230 грн.
¨ Територія України поділяється на такі
ботаніко-географічні зони Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати, Крим, у яких площа
лісів становить відповідно: 40%, 25%, 10%, 22%, 3%. Побудувати діаграму
розміщення лісів у порядку зростання.
Пов’язати математику з хімією дають
змогу задачі на суміші і сплави.
Найбільш тісні зв'язки існують між курсами
математики і фізики. Величезне значення для фізики мають такі
математичні теми, як "Похідна", "Застосування похідної",
"Інтеграл та його застосування". З допомогою методів математичного
аналізу в значній мірі спрощуються вирішення багатьох фізичних завдань. З метою
більш чіткого підкреслення ролі математичного апарату при вирішенні фізичних
завдань доцільно дотримуватися такої методичної схеми:
1) перевести фізичну задачу на мову
математики;
2) вирішити математичну завдання;
3) перевести відповідь математичної задачі
на мову фізики;
4) конкретизувати фізичний зміст відповіді
завдання.
Про те, що математика як обчислювальний
інструмент має допомагати вивченню фізики – зрозуміло всім. Повну картину
фізичного явища можна отримати лише тоді, коли ці явища вдається кількісно
виміряти і описати мовою математичних співвідношень. Вивчаючи тему «Стандартний
вигляд числа» доцільно розглянути застосування запису чисел у стандартному
вигляді при розв’язуванні задач з фізичним змістом. Наприклад, для виготовлення
електроліту потрібна дистильована вода, яка добувається шляхом випаровування
природної води. Яку кількість теплоти треба витратити для випаровування 20т
води, взятої при температурі кипіння? При вивченні теми «Прогресія» доцільно
згадати досліди подружжя Кюрі, що привели до відкриття радіоактивності і закону
розпаду атому; закон вільного падіння і рівноприскореного руху. Вивчаючи пряму
і обернену пропорційності, можна розв’язати задачі про сполучені посудини, або
про важелі: «Довжина меншого плеча важеля 5см, більшого 30см. На менше плече
діє сила 12Н. Яку силу треба прикласти до більшого плеча, щоб зрівняти важіль?»
Завжди передбачалося, що за абстрактністю
свого предмета математична наука не може давати учням тих вражень, що естетично
впливають і формують характер образів, картин, емоцій, якими рясніє історія та
література. А. Г. Мордкович сформулював таку думку: «Математика - це
найголовніша гуманітарна наука, яка дозволяє впорядкувати свої думки, розкласти
по поличках потрібну інформацію». Математика єдиний предмет, який навчає учнів
систематизації мислення, точності, аргументації, яскравості визначення. Дійсно,
який інший предмет навчить учнів стисло, але точно висловлювати свою думку,
достовірно передавати опис того чи іншого предмета. Саме на математиці ми застосовуємо
такий досвід, коли записуємо умови задачі математичною мовою.
Мова математики - це особлива мова науки. На відміну від
природної мови, який в основному класифікує предмети і тому є мовою якісним,
мова математики передусім кількісна. Кількісна мова являє собою подальший
розвиток і уточнення звичайного якісного мови. Найважливішою перевагою
кількісного мови математики є стислість і точність. У цьому її величезна
перевага і краса, бо саме в математичній мові втілюється один із основних ознак
краси в науці: зведення складності до простоти.
Отже, математика - це не тільки самостійна
наука про «математичні структури», а й мова інших наук, мова єдина,
універсальна, точна, проста і красивий. Добре сказав про ці якості математики
радянський математик С. Л. Соболєв: «Є одна наука, без якої неможлива ніяка
інша. Це математика. Її поняття, уявлення і символи служать мовою, якою
розмовляють, пишуть і думають інші науки. Вона пояснює закономірності складних
явищ, зводячи їх до простих, елементарних явищ природи. Вона передбачає далеко
вперед із величезною точністю хід речей».
Чи можна розглядати на
уроках математики, чаруючу красу, стрункість, закономірність? І як це пов'язати
з мистецтвом і живописом?
Симетрія є тією ідеєю, за допомогою якої
людина протягом століть намагався осягнути і створити порядок, красу і
досконалість. (Г. Вейгель). Симетрія сприймається людиною як прояв
закономірності, порядку, що панує в природі. Отже, доцільність симетричних форм
була усвідомлена людством у доісторичні часи, а у свідомості давніх греків
симетрія стала уособленням закономірності, доцільності, а отже і краси.
Пропорція в мистецтві визначає
співвідношення величин елементів художнього твору. В естетиці пропорція, як і
симетрія, висловлює закономірність структури естетичного образу, сприяє
економічному вихованню ( дорожче-більша сума, дорожче- менша кількість).
Візьмемо простий приклад: розподіл
відрізка прямій. Якщо відрізок розділити навпіл, дзеркально - симетрично, то
такий поділ має врівноважений. Якщо ж точку розподілу взяти занадто близько до
одному з кінців відрізка, то нова конфігурація буде надто неврівноваженою.
Тільки деяка "золота середина", яка не є геометричною серединою,
забезпечує бажане єдність симетрії і асиметрії.
Таке "радує око" поділ відрізка,
за переказами, було відомо ще Піфагору і називалося їм "золотою
пропорцією". У стародавніх єгиптян, "золота пропорція"
визначається як розподіл відрізка на дві нерівні частини, при якому менша з них
так відноситься до більшої, як остання до всієї довжині відрізка. Художник і
інженер Леонардо да Вінчі називав її "Sectio aurea" (золотий
перетин), а математик і астроном Іоганн Кеплер, що виявив "золоту
пропорцію" в ботаніці, називав її "Sectio divina" (божественний
розтин).
"Золотий перетин" ми знаходимо
усюди: в образотворчому і прикладному мистецтві, в архітектурі і музиці, в
літературі, в предметах побуту і машинах.
Якщо зв'язок математики і фізики є
очевидним, то гуманітарії таких зв’язків не бачать і часто заперечують. Проте
знайти ці нетривіальні глибинні зв’язки можливо. У Болгарії створено підручник,
що інтегрує математику, рідну та іноземні мови.
Завдяки використанню художньої
літератури на уроках математики можна розв’язувати задачі виховання, що
дозволяє гармонізувати обстановку в класі, де є і логіки, і лірики.
Говорячи про попарно несумісні події,
можна знайти віршовані рядки у творчості Т.Г.Шевченка:
«Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені…»;
В його творчості можна знайти
приклади суми і добутку подій: «Як умру, то поховайте мене на могилі…»
Але
звернення до класиків літератури на уроках математики подобається учням, сприяє
підвищенню інтересу до математики, зайвий раз демонструє взаємозв’язки математичного
та гуманітарного напрямів. Цікавими є віршовані задачі, що розв’язуються
способом складання рівнянь (історична - «Прах Діофанта» та задача про учнів
Піфагора)
Ефективним є зв'язок художньою
літературою. Це можуть бути епіграфи до занять у вигляді віршованих рядків.
Інший напрямок – вивчення якоїсь ситуації,
змальованій у художньому творі, під час вивчення відповідної теми, і як
продовження, завдання учням самостійно відшукати у художній літературі рядки,
які якимось чином пов’язані з темою, що вивчається. Класичним прикладом може
бути аналіз «Гіперболоїду інженера Гаріна» при вивченні кривих другого порядку.
Викладач може пропонувати перелік літературних джерел, а може й не обмежувати
поле пошуку. У знайдених уривках з художніх творів можна відшукувати
математичні помилки, які нерідко там присутні.
З метою розвитку математичного і
літературного мовлення, яке широко використовуватиметься викладачем у
правопівкульовій стратегії викладання, корисним вважаю завдання зі створення
літературних мініатюр, як то казок, віршів тощо математичної тематики, які
доцільно пропонувати на заняттях. Багато хто з вчителів-практиків, які
використовують казки у своїй роботі, підтверджують, що при складанні
математичної казки акцент із запам’ятовування матеріалу переноситься на його
активне засвоєння, «діти, захопившись, не помічають, що вчаться, розвиваються,
пізнають, запам’ятовують нове, і це нове входить в них природно». Написати
казку непросто, а написати математичну казку – удвічі важче, адже треба
художніми образами описати абстрактні поняття, не спотворивши при цьому їхньої
математичної суті.
Створення математичної казки передбачає не
лише вміння фантазувати на математичні теми, а й грамотне володіння мовою,
впевнене володіння математичними поняттями.
Щодо використання віршів також можна
зауважити, що вони несуть різне дидактичне навантаження. Деякі з них ілюструють
вивчений матеріал, інші – переформульовують математичні закономірності
поетичною мовою, якісь демонструють практичне застосування матеріалу, інші є
своєрідними мнемонічними правилами, сприяють створенню образів, які допомагають
запам’ятовуванню; є вірші-загадки і вірші – задачі.
Наприклад, при вивченні кривих другого
порядку після того, як сформульовані означення еліпса, гіперболи та параболи
звертається увага, що назви „еліпс”, „гіпербола”, „парабола” було дано
Аполлонієм. Якщо дозволити собі дещо вільний переклад, то можна сказати, що
слово „еліпс” означає недостачу ( площі квадрата не вистачає чогось до площі
прямокутника), слово „гіпербола” – перевищення(площа квадрата переважає площу
прямокутника), слово „парабола” означає рівність (площа квадрата дорівнює площі
прямокутника).Тепер у побуті ми, якщо хочемо сказати про недостачу,
користуємось не грецьким словом „еліпс”, а латинським „дефіцит”, або „дефект”,
причому в першому випадку маємо на увазі деяку матеріальну недостачу, а в
другому – моральну. Що ж до термінів „гіпербола” і „парабола”, то ми ними часто
користуємося саме в тому їх значенні, яке вкладали в них стародавні греки. Так,
коли нам треба сказати, що це перебільшення, то ми говоримо, що це гіпербола,
гіперболізація і т.д. Коли ж ми наводимо якусь притчу для порівняння з
якою-небудь подією, то говоримо, що це парабола. Для запам’ятовування правила
на множення чисел із знаками використовую правило про друзів і ворогів.
Іншим напрямком інтеграції з літературою
вважається вивчення фольклору крізь призму математичних знань. Мається на увазі
встановлення асоціацій і аналогій між математичними об’єктами, і тими, які
змальовує народна мудрість. У викладанні математичного аналізу можливостей для
цього порівняно з іншими дисциплінами найбільше. Справа в тому, що у фольклорі
найчастіше можна зустрітися із змалюванням залежностей між величинами, що
пояснюється, перш за все тим, що такі залежності є найпоширенішими у
повсякденному житті. Вивчаючи окремі властивості функцій, доцільним вважаємо
використати їхній фольклорний опис. Наприклад, приказка «чим далі в ліс, тим
більше дров» якнайкраще ілюструє властивість зростання функції, «багато диму –
мало тепла» - її спадання, «не було ще ночі, якої не змінив світанок» -
періодичність, «вище голови не стрибнеш» - обмеженість, «ні риба, ні м'ясо» -
функцію, що не є ані парною, ані непарною, «через вухналь гублять підкову,
через підкову – коня» - складену функцію, «і глибока криниця має дно» -
функцію, що має границю, «дубовий гай вітру не боїться» - диференціювання
функції у = ех, або анекдот про число є. Цей перелік можна продовжувати.
Знаходити аналогії можна і між методами, діями, які використовуються в математиці
і в літературі та мові. Наприклад, дія зведення подібних аналогічна пошуку
однорідних членів речення. Вважаємо вправу зі встановлення таких аналогій дуже
добрим інструментом розвитку уявлення, пам’яті, образного
Математика може сприяти вихованню національної
самосвідомості, що є актуальним в наш час, коли Україна перебуває в процесі національного
відродження. Для цього можна розв’язувати задачі на історичну тематику,
наприклад: «В бою під Крутами в січні 1918 року полягло 300 українських
студентів. Скільки років минуло відтоді?» Патріотизм – це почуття любові до
Батьківщини, гордості за досягнення її народу. Українська нація багата на
таланти і переконати учнів в цьому можна, розв’язуючи задачі:
1. Найменша книжка в світі –
мікромініатюрний «Кобзар», створена українським майстром М.Сядристим. Довжина
сторінки – 0,84 мм, ширина на 0,13 мм менша. Знайти площу «Кобзаря» та
найменшої японської книжки, що в 19 разів більша від «Кобзаря».
2. Розмах крил «Боїнга – 747» - 64,92м, а
українського літака «Мрія» - на 23,48м більша.
Неможливо виховати справжню людину, якщо
вона не знає свого краю, його історії і сьогодення. Тому доцільно
використовувати «місцеві» матеріали для складання задач, наприклад ,
1) У скільки разів довжина ріки Дністер
(272 км) більша від довжини ріки Прут (85 км);
2) Ліси Карпат складаються з таких порід
дерев: ялина – 41,2%, бук – 34,9%, дуб – 9,8%, сосна – 5,9%, ясен, явір, клен –
5,2%. Зобразити залежність діаграмою і зробити свої висновки щодо відсоткового
розподілу лісонасаджень.
Велике значення має розкриття у доступній
формі прикладного значення математики в житті та трудовій діяльності людини
(під час удосконалення технологій та виготовлення продукції, здійснення покупок
і розрахунків за комунальні послуги, планування та ведення сімейного бюджету тощо).
Особлива увага відводиться бесідам та розв’язанням арифметичних задач,
спрямованих на розвиток економічних знань. Задачі: на відсотки з надбавкою до
зарплати і навпаки той же відсоток, а інша сума; покупки-пропорція; оформлення
табличок з одиницями вимірювання руху, покупок, єгипетський трикутник,
діагоналі прямокутника, найбільша площа у квадрата, вимірювання маленьких
предметів «Метод рядів»
Інтегрувати можна уроки математики з
уроками трудового навчання («Формули», «Побудова креслень одягу», «Одиниці маси.
Робота з харчовими продуктами. Приготування страв»), географії («Масштаб.
Побудова плану шкільної території»), природознавства («Симетрія. Симетрія в
природі»), фізики («Швидкість. Одиниці вимірювання швидкості»), історії
(«Подорож у минуле геометрії», «Сім чудес світу»), біології («Математика на
службі генетики»), тощо. Інтегровані уроки мають яскраво виражену прикладну
спрямованість і тому викликають незаперечний пізнавальний інтерес учнів.
Міжпредметні зв’язки – це не стільки «мости» між навчальними предметами, але й
засіб побудови цілісної системи навчання на основі спільності змісту знань і
методів наукового пізнання. Методисти давно пов’язують проблему міжпредметних
зв’язків з раціональним використанням математичних знань у практичній діяльності
людей, оскільки сфера застосування математики постійно розширюється
Застосування математичної теорії до вирішення прикладних задач - ще один напрям
формування світогляду учнів про місце і роль математики в суспільному практиці
людей. Через рішення прикладних задач реалізується політехнічний принцип
навчання математики. Цілеспрямоване використання прикладних задач сприяє
орієнтації учнів на різні професії, здійсненню зв'язку навчання математики з
життям. У практиці роботи школи використовуються різні педагогічні прийоми:
складання прикладних задач на матеріалі, зібраному в процесі екскурсії на
виробниче підприємство; використання календаря професійних свят; тематична
добірка завдань відповідно до цього календарем; короткі вступні бесіди щодо
тієї чи іншої професії, що передують рішення прикладних задач, і т. д.
Вивчаючи тему «Об’єм» можна навести безліч
цікавих фактів, що демонструють зв'язок математики з іншими предметами
шкільного компоненту (з історією – єгипетські піраміди; з образотворчим
мистецтвом – особливості передавання об’ємності предметів за допомогою графіки
і живопису, приклади зорових ілюзій неіснуючих предметів; з англійською мовою –
англійські міри об’єму; з фізичною культурою – форма багатьох спортивних
знарядь: ядро, м’яч, граната, спис, обруч тощо; з екологією – об’єм втраченої
води з несправного крану; з біологією – форма вірусів, бджолині соти ; з
географією – об’єм щорічних опадів на Землі, об’єм льодовиків в Антарктиді; з
космічними дослідженнями – об’єм штучного супутника Землі, тощо.
Щоуроку прагну довести учням що математика навколо нас завжди, що
мовою математики можна описати будь-який процес: вранці-котра година, скільки
ложечок цукру в чай, скільки кроків до школи…прислів’я з числами. Прилади
подібності: фото, макети, карти, моделі -перехід до моделі задачі.
Використання міжпредметних зв'язків - одна з найбільш
складних методичних завдань вчителя математики. Вона вимагає знань змісту
програм і підручників з інших предметів. Реалізація міжпредметних зв'язків у
практиці навчання передбачає співробітництво вчителя з вчителями хімії, фізики,
відвідування відкритих уроків, спільного планування уроків і т.д.
Висновок.
В процесі своєї роботи відмітила зростання
пізнавального інтересу учнів до предметів під впливом міжпредметних зв'язків.
Міжпредметні зв'язки стимулюють потяг до знань, укріплюють інтерес до предмету,
розширюють зацікавленість, поглиблюють знання, сприяють становленню інтересів
професійного плану. Використання міжпредметної інтеграції робить процес
навчання різноманітним, цікавим, емоційно забарвленим, творчо насиченим.
Забезпечується висока активність школярів у використанні знань з одного
предмету на уроках з іншого і навпаки, цікаво і просто поєднуючи теоретичні
знання з їх практичним застосуванням. Таким чином, міжпредметні зв'язки - це
сучасний принцип навчання, який впливає на відбір і структуру навчального
матеріалу цілого ряду предметів, посилюючи системність знань учнів, активізує
методи навчання, орієнтує на застосування комплексних форм організації
навчання, забезпечуючи єдність навчально-виховного процесу.
Можна сміливо стверджувати, що
використання міжпредметних зв’язків є одним з напрямків особистісної орієнтації
освіти і забезпечує розвиток нового, творчого покоління громадян нашої держави.
Немає коментарів:
Дописати коментар